Ulica Świętego Wincentego, prawdopodobnie, dzięki zlokalizowaniu przy niej dwóch cmentarzy mogła się rozwinąć. Kwitła tu działalność zakładów kamieniarskich. Dominowała luźna zabudowa. Część mieszkańców hodowała również konie. Jak wspomina pani Jolanta, jedna ze starszych mieszkanek Targówka Mieszkaniowego, jej dziadkowie, którzy kupili w latach 30 XX wieku ziemię przy ulicy Poleskiej posiadali 2 dorożki i 2 konie, a na podwórku były wozownie i miejsce na siano. Tymi dorożkami wożono ludzi na placu Zamkowym.
Do rozwoju ulicy św. Wincentego przyczyniło się również uruchomienie linii tramwajowej biegnącej do bramy cmentarza Bródnowskiego i dobrze prosperującej, mieszczącej się naprzeciwko cmentarnej bramy, restauracji "Krańcowa", znanej również jako "Bar pod Trupkiem". O restauracji nakręcono nawet film dokumentalny „Ostatni przystanek” z 1967 w reżyserii Zbigniew Raplewskiego.
Pani Jolanta wspomina to miejsce jako specyficzne, śmierdzące, w środku czuć było zapach mokrego drewna, było ciemno, a z braku krzeseł piło się tam na stojaka. Na archiwalnym zdjęciu poniżej, drewniany budynek z prawej strony to właśnie ta restauracja. Obiekt rozebrano w 1968 r.
„Materiał pochodzi z serwisu www.szukajwarchiwach.gov.pl ze zbiorów Narodowego Archiwum Cyfrowego”.
W latach powojennych po obu stronach brukowanej ulicy św. Wincentego stały niewysokie kamienne i drewniane budynki, w których okna były nisko osadzone.
Takim drewnianym ostańcem z tamtego okresu jest ten przy ulicy Biruty (dawniej Mławskiej) wpisany do rejestru zabytków. Został wybudowany na początku XX w. dla małżeństwa Paprockich. Możecie go kojarzyć z serialu “Alternatywy 4”, gdzie mieszkał profesor Dąb-Rozwadowski przed przeprowadzką na Ursynów. Takich budynków w okolicy było wiele.
We wczesnych latach 60. zburzono większość drewnianej zabudowy, przygotowywano teren pod budowę nowego osiedla mieszkaniowego. Stopniowo zmieniał się układ ulic.
Na przykład widoczna na zdjęciach ulica Poleska nie dochodzi już do ulicy Świętego Wincentego.
„Materiał pochodzi z serwisu www.szukajwarchiwach.gov.pl ze zbiorów Narodowego Archiwum Cyfrowego”.
Na zdjęciu poniżej można zobaczyć, jak wyglądał okolica ulicy św. Wincentego, zanim uległa ogromnym przeobrażeniom.
„Materiał pochodzi z serwisu www.szukajwarchiwach.gov.pl ze zbiorów Narodowego Archiwum Cyfrowego”.
-------
Ścieżka realizowana w ramach projektu Geo-Mieszkaniowy. Projekt finansuje miasto stołeczne Warszawa w ramach Funduszu Edukacji Kulturalnej.
Магістраль, знана як вулиця Святого Вінсента
Вулиця Святого Вінсента змогла розвиватися, ймовірно, завдяки тому, що вздовж неї було розташовано два цвинтарі. Тут процвітав
бізнес каменярів, переважала вільна забудова, а деякі мешканці навіть розводили коней. Дідусь і бабуся пані Йоланти купили землю на вулиці Полеській у 1930-х роках. Вони мали дві кінні екіпажі, які возили людей на Замкову площу, і двох коней, а на подвір'ї були приміщення для кінних екіпажів і місце для сіна.
Розвитку вулиці Святого Вінсента сприяло також відкриття трамвайної лінії, що курсувала до брами цвинтаря Бродновських, а також
процвітаючий ресторан "Краньцова", також відомий як "Бар під Трупем", розташований навпроти цвинтарної брами. Будівля, в якій
функціонував ресторан, більше не існує. Про нього навіть був знятий документальний фільм "Остання зупинка", режисером якого був Збігнев Раплевський у 1967 році. Пані Йоланта згадує це місце як своєрідне і смердюче, з запахом мокрої деревини всередині, темне, і через брак стільців люди пили стоячи.
У повоєнні роки по обидва боки брукованої вулиці Святого Вінсента стояли невеликі високі кам'яні та дерев'яні будівлі з низько
посадженими вікнами.
Такою дерев'яною пам'яткою того періоду є будинок на вулиці Бірути (колишня Млавська), внесений до реєстру пам'яток архітектури. Він був побудований на початку 20 століття для подружжя Папроцьких. Ви можете пам'ятати його з фільму "Альтернативи 4", де жив
професор Домб-Розвадовський перед переїздом до Урсинова. Таких будинків у цьому районі було багато.
На початку 1960-х років більшість дерев'яних будівель знесли, а місце готували для нового житлового масиву. Поступово планування
вулиць змінювалося. Наприклад, вулиця Полеська, яку видно на фото, вже не доходить до вулиці Святого Вінсента.
Як бачите, територія зазнала величезних змін.
------
Стежка реалізується в рамках проекту Гео-Житловий. Проект фінансується містом Варшава в рамках Фонду Культурної Освіти.
Magistrala zwana Świętego Wincentego - Autorka kolażu Mariia Yakymenko