Osiedle RSM Praga
Osiedle zostało zaprojektowane przez Marię Handzlewicz-Wacławek i Zbigniewa Wacławka. Warto wspomnieć, że byli to architekci, którzy współpracowali z jednym z najważniejszych przedstawicieli modernizmu - Bogdanem Pniewskim.
“Zespół zrealizowano na podstawie projektu konkursowego z 1971 roku. Zgodnie z założeniami, pośród zaniedbanej zabudowy przedwojennej powstać miała nowoczesna dzielnica mieszkaniowa, połączona z centralną Pragą linią SKM/metra oraz nową arterię samochodową – przedłużeniem ul. Stalowej. Osiedle składa się z czterech głównych kolonii, połączonych obwodnicą. Wzdłuż jej biegu planowano lokalizację parkingów oraz ośrodków usługowych. Wewnątrz znajdować się miała piąta kolonia, z największymi domami, park osiedlowy oraz stacja kolejowa z węzłem komunikacyjnym i dwupoziomowym centrum handlowo-usługowym. Mimo iż bloki zaprojektowano w oparciu o powtarzalne systemy wielkopłytowe, architekci starali się stworzyć jak najbardziej zróżnicowane układy budynków i kompozycje przestrzenne. Zaproponowali zróżnicowanie wysokości od dwóch pięter w sąsiedztwie starej zabudowy do trzynastu w sercu nowego osiedla. Jednocześnie poszczególne bloki lokowano na planach łuków, krzywizn i pierścieni tworzących półotwarte podwórka między zabudową przedwojenną.“ -
Źródło “Osiedla Warszawy”.
Aby mogło powstać osiedle, musiały zniknąć stare zabudowania, dlatego systematycznie przystąpiono do ich wyburzania. Pierwsze bloki stawiano w okolicy obecnego Teatru Rampa.
O budowie opowiadał pan Bolesław, który był jednym z budowniczych pierwszego bloku. Już w ciągu trzech miesięcy powstał szkielet 10 piętrowego bloku. Budowa szła sprawnie, ponieważ pracowano na trzy zmiany. Pierwsza zmiana przywoziła z tzw. “fabryki domów” prefabrykowane elementy, druga wykonywała grubsze prace murarskie i ciesielskie, a trzecia zajmowała się montażem.
Codziennie na teren budowy przyjeżdżało 70 autokarów z pracownikami. Wiele osób zamieszkało w hotelach robotniczych na Bródnie i Woli, ponieważ po 5 latach pracy dostawało się własne M-3 lub M-4. Również z tego powodu pan Bolesław przyjechał do stolicy ze Śląska.
W Kronice filmowej z 1976 r. nr 76/42 można obejrzeć reportaż z budowy osiedla - https://35mm.online/vod/kroniki/polska-kronika-filmowa-76-42a (od 01:08 do 02:36)
Koncepcja osiedla, nie została w pełni zrealizowana. Zburzeniu miały do końca 1985 ulec wszystkie stare budynki, co również nie zostało zrealizowane. Przykładem wkomponowywania zabudowy przedwojenne w nowe bloki jest Willa Pietrusińskiego przy Tykocińskiej 13/15
.
--------
Ścieżka realizowana w ramach projektu Geo-Mieszkaniowy. Projekt finansuje miasto stołeczne Warszawa w ramach Funduszu Edukacji Kulturalnej.
Житловий комплекс робітничого житлового кооперативу РЖК Прага
Маєток був спроектований понад 50 років тому Марією Гандзлевич-Вацлавек та Збіґнєвом Вацлавеком. Варто згадати, що це були архітектори, які співпрацювали з одним з найвизначніших представників модернізму - Богданом Пневським.
"Комплекс був реалізований на основі конкурсного проекту 1971 р. Згідно з припущеннями, посеред занедбаної довоєнної забудови мав бути створений сучасний житловий район, з'єднаний з центральним районом Праги лінією швидкісного міського транспорту та новою автомобільною артерією - продовженням вулиці Сталової.
Садиба складається з чотирьох основних колоній, з'єднаних кільцевою дорогою. По її руслу запланували паркінги та сервісні центри. Всередині мала бути п'ята колонія з найбільшими будинками, житловим парком і залізничною станцією з транспортним вузлом і дворівневим торгово-сервісним центром.
Хоча блоки проектувалися на основі повторюваних великопанельних систем, архітектори намагалися створити найрізноманітніші планування забудови та просторові композиції. Вони запропонували змінювати висоту від двох поверхів у районі старих будинків до тринадцяти в центрі нового житлового масиву. При цьому окремі блоки розташовувалися на планах арок, кривизни і кілець, утворюючи напіввідкриті дворики між довоєнними будинками».
Для того, щоб побудувати житловий масив, старі будівлі мали зникнути, тому їх систематично зносили. Перші багатоквартирні будинки були зведені в районі нинішнього театру "Рампа".
Пан Болеслав, який був одним з будівельників першого блоку, розповів про будівництво: "Всього за три місяці вже був зведений каркас 10-поверхового будинку. Будівництво йшло безперебійно, бо працювали у три зміни. Перша зміна привозила збірні елементи з так званого домобудівельного комбінату, друга виконувала товстішу кладку і теслярські роботи, а третя відповідала за монтаж. Щодня на будівельний майданчик прибувало 70 автобусів з робітниками. Багато хто жив у робітничих готелях у Бродно та Волі, адже після 5 років роботи давали власний М-3 або М-4. Саме з цієї причини пан Болеслав приїхав до столиці з Сілезії.
Кінохроніка 1976, № 76/42 з 01.08 по 02.36 - Будівництво житлового масиву
https://35mm.online/vod/kroniki/polska-kronika-filmowa-76-42a
Концепція житлового масиву не була повністю реалізована.
До кінця 1985 року всі старі будівлі мали бути знесені, чого також не сталося.
Прикладом включення довоєнних будівель у нові багатоквартирні будинки є будинок Вілли Пєтрусінської на вул. Тикоцінській, 13/15.
------
Стежка реалізується в рамках проекту Гео-Житловий. Проект фінансується містом Варшава в рамках Фонду Культурної Освіти.
Osiedle RSM Praga - Autorka kolażu Julia Wakuła. Praca stworzona w ramach warsztatów kolażu Geo-Mieszkaniowy